Перевернуте навчання передбачає опановування теоретичного матеріалу учнями самостійно, а виконання практичних завдань –­ з педагогом.

ЩО ТАКЕ ПЕРЕВЕРНУТЕ НАВЧАННЯ?

Ідея перевернутого навчання виникла в США кілька десятиліть тому. Її суть – у залученні учнів чи студентів до практичної діяльності під час уроків чи лекцій замість механічного занотовування теорії.

Авторами концепції є Джонатан Бергман та Аарон Семс. Саме вони придумали цей термін та вперше випробували методику.

Замість домашнього завдання учні дивляться короткі відео-лекції, а під час так званого “аудиторного” часу разом з педагогом виконують практичні завдання.

ЧОМУ ВИНИКЛА ПОТРЕБА НОВИХ ОСВІТНІХ КОНЦЕПЦІЙ?

Справа в тім, що традиційні методи проведення уроків мають низку недоліків:

– учні не завжди встигають за учителем (усе записати, зрозуміти, усвідомити);

– поспішаючи усе записати та пишучи абияк, інколи учневі складно розібрати власні “записи-каракулі”;

– деяким учням нецікаво, вони впевнені, що можуть про все прочитати в інтернеті чи з підручника;

– учителю доводиться повторювати один і той же матеріал по кілька разів різним класам (не надто цікаве проведення часу);

– під час уроку залишається зовсім мало часу на практичне відпрацювання теорії.

ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ?

Педагог має підготувати кілька відео-лекцій на тиждень (це можуть бути як власні розробки, так і запозичені) та дати до них доступ учням.

Учні переглядають матеріали вдома у зручний для себе час. Перевагами такого опановування матеріалу є те, що лекцію можна переглянути кілька разів, зупинити, якщо щось не зрозуміло, щоб потім знайти необхідну інформацію або поставити запитання щодо неї учителю.

Під час уроку учні разом з педагогом виконують лабораторні чи інші види робіт, обговорюють питання, які викликали труднощі, та разом виявляють прогалини у знаннях, які слід заповнити.

РЕАЛІЗАЦІЯ МЕТОДУ

1 розробіть відео-матеріали (це може бути відео-лекція або презентація), які мають переглянути учні. Не забувайте, що інформація має служити насамперед отриманню знань та обов’язково відповідати шкільній програмі;

2 встановіть чіткі терміни виконання завдань (дисципліну ніхто не скасовував);

3 забезпечте доступ до цифрових матеріалів усім учням. Якщо у когось немає доступу до інтернету, запишіть матеріали на диск;

4 складіть інструкцію щодо нового методу навчання та будьте готові відповісти на сотні запитань. Головне – щоб усі зрозуміли вас правильно;

5 будьте готові, що не усім ваш метод сподобається. Його можуть критикувати як батьки, так і колеги-педагоги. Тут вирішувати вам – здаватися чи спробувати і довести, що метод працює.

Успіхів!